- длубати
- —————————————————————————————длу́батидієслово недоконаного видурозм.
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
длубати — аю, аєш, недок., перех. і неперех., розм. 1) Роблячи в чомусь невеликі ямки, заглибини, відколупуючи частинки чого небудь, руйнувати його поверхню. 2) Те саме, що колупати 2) … Український тлумачний словник
подлубати — аю, аєш, док., розм. 1) Док. до длубати 1). Подлубати долівку. 2) Длубати, колупати якийсь час. •• В голові/ подлу/бати жарт. розміркувати, обдумати … Український тлумачний словник
долубати — а/ю, а/єш, недок., перех. і неперех., розм. Те саме, що длубати … Український тлумачний словник
довбати — I = довбти (ударяючи твердим предметом, порушувати цілісність чогось), роздовбувати, роздовбати, длубати; продовбувати, продовбати, продовбти (отвір, дірку); видовбувати, видовбати (заглибину, ямку) II ▶ див. дзьобати, колупати, критикувати … Словник синонімів української мови
видлубати — дієслово доконаного виду розм … Орфографічний словник української мови